Метою реформування освіти є не тільки надання дітям певної суми нових знань із відповідних галузей і розділів наук, а й виховання творчих особистостей. Один із напрямків реалізації творчої потреби дитини в умовах гімназійного навчання - це ігрова діяльність.
Гра - це індивідуальна та групова діяльність, відсутність примушування, навчання та виховання в колективі й через колектив, розвиток психічних здібностей. У грі учень отримує можливість розслабитися та реалізувати своє бажання ствердити себе. Гра є насправді серйозною спробою пошуку дитиною суті речей, явищ, процесів та власного місця серед них. Навчальна гра надає особистості широку свободу для розвитку її творчих обдарувань. У грі розвивається уява, формуються певні навички, розвиваються вміння, виховується вміння спілкуватись, відбувається пізнання та запам'ятовування матеріалу, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Вона створює умови певних життєвих чи навчальних ситуацій, за яких людина поводить себе відповідно до отриманої ролі та особистісних якостей. Гра будується на законах свободи дій, широкого вибору варіантів поведінки, яскравих емоцій, вимагає прийняття рішень. Розумно мотивована навчальна гра дозволяє учневі набути значного життєвого досвіду. Гра вчить дитину технології пошуку шляхів розв'язання спочатку навчальних, а потім і складних життєвих проблем, спонукає конструктивно сприймати навколишній світ, захищати власну та поважати альтернативну точку зору.
При підготовці і проведенні уроків я не притримуюсь якогось одного методу, я намагаюсь із усієї методичної скарбниці використати саме те, що оптимально відповідає цілям та задачам даного конкретного уроку. Знаходять своє місце на уроках й ігрові форми роботи.
Досвід показав, що кожний розділ курсу алгоритмізації має сенс розпочинати саме з нетрадиційних гумористичних задач: "У шлунку вівчарки Лади х сосисок, а в шлунку такси Дуськи - у. Кому дісталося більше сосисок?", По-перше, ці задачі зацікавлюють учнів і дають змогу їм під час гри набувати перших навичок розв'язування задач даного розділу. Другий (не менш важливий) момент полягає у тому, що одразу знімається психологічний бар'єр типу "Це я не зможу", який виникає у багатьох учнів за постановки задачі із суто математичною моделлю. Матеріал у грі засвоюється легше й не втрачається інтерес учнів.
При поясненні нового матеріалу я використовую також "Картки з помилками" в яких, часто в ігровій формі, рекомендується, знайти за рахунок яких саме властивостей структур мови Паскаль виникає помилка:" IF температура повітря <-15 Then одягнути шубу; Одягнути куртку;". При цьому помилку треба не просто знайти, а і вигадати спосіб уникнути її. Робота з такими картками активізує розумову діяльність дітей. Учні люблять "грати у вчителя" і перевіряти помилки, "допущені" вчителем, і потім уже їх не роблять. Наприкінці вивчення теми я рекомендую, за бажанням, учням самим скласти "Картку з помилками" або гумористичну задачу.
Спонукання учнів перекласти вербальну інформацію на мову малюнка, схеми, знаків сприяє збагаченню сенсорного компонента, привчає учнів до більш суворого контролю власної діяльності, регулюванню за допомогою образів процесу творчості. Це теж гра. Учні отримують завдання знайти речення (з будь-якого предмета), яке можна записати з використанням операторів булевої алгебри, скласти опорні конспекти за темою. Завдання "скласти блок-схему до казки" спонукає учнів до виявлення між предметних зв'язків і зв'язків між явищами. При використанні таких завдань, окрім знань предмету, учні отримують можливість продемонструвати власний кругозір, почуття гумору, якісь тільки їм притаманні таланти (уміння складати вірші, кросворди, казки).
Саме у грі, особливо в пору дитинства, виявляються ті якості, що в майбутньому становитимуть основу професійності. В цьому аспекті особливо важливим є вміння передати молодому поколінню творчі надбання й досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу. Для цього потрібен особливий педагогічний інструментарій, в тому числі нестандартні уроки - інтелектуальні ігри.
"Нестандартний" урок - це урок, якій дивує і приносить радість учням. Проведення таких уроків надає можливість відмовиться від шаблону в організації уроку, формалізму в його проведенні, максимально використовувати учнів класу в активній діяльності на уроці, підтримувати альтернативність, різноманітність думок, розвивати взаєморозуміння, здійснювати "приховану" диференціацію учнів за навчальними можливостями, інтересами, здібностями і нахилами.
Окрім того, урок-гра "Лото" потребує від учнів уміння обирати потрібну їм інформацію серед запропонованої.
Урок-гра "Брейн-ринг" за рахунок обмеження часу на розв'язання проблеми веде до інтенсифікації активності в досягненні високих результатів, допомагає учням систематизувати практичні навички застосування вивченого матеріалу до розв'язування вправ із даної теми, тренує наполегливість, увагу, зосередженість.
Урок-гра "Двобій програмістів" спонукає учнів до порівняння, співставлення й протиставлення фактів, явищ, правил і дій і їх узагальнення.
Підготовка учнів до уроку-гри "Семінар" спонукає учнів до виявлення всіх властивостей структур, що вивчались, узагальнення та систематизації знань. Урок-гра "Турнір" допомагає формувати вміння переносити набуті знання у нові ситуації, розвиває творче мислення учнів, вчить цінувати думку та працю інших.
 Урок-залік з елементами ділової гри сприяє узагальненню та систематизації знань учнів, вмінню шукати необхідні джерела знань, розвитку здібностей учнів розв'язувати проблеми при нестандартних умовах, показує різноманітність способів досягнення мети.
Під час проведення урока-гри "Подорож” складний матеріал як ніби накладається на суб’єктивний досвід учнів. Відбувається інтеграція, під час якої легко засвоюється і стає звичним нове й складне знання.
Урок-гра "Ювілейний” допомагає учням  підвести підсумки, систематизувати вже засвоєне, дозволяє проявити творчий підхід, уяву, розвиває алгоритмічну мову.
Урок-гра "Шкідливі поради” привчає учнів аналізувати явища, власні помилки, розвиває почуття гумору, вміння доводити та докладати.
Урок-гра "Медичний” привчає дітей до виявлення причинних залежностей, прогнозування, розвиває увагу, дає можливість проведення дослідження.
Урок-гра "Суд”  дає можливість потрійного погляду на явища дійсності: виразити негативну, критичну точку зору, потім -  позитивну, а наприкінці – прийти до згоди сторін.
Урок-гра "Дуель”  - це свято ерудиції, фантазії, спостережливості, кмітливості та дотепності. Така форма проведення уроку не звична , а тому – дуже приваблива.
Урок-гра " Що? Де? Коли?” надзвичайно приваблива при проведення залікових занять тому, що містить у собі азарт, можливість показати себе, ерудицію, спостережливість, кмітливість та дотепність. Така форма проведення заліків розвиває вміння аналізувати, швидкість реакції, зібраність, вміння працювати в колективі.
Накопичений практичний досвід проведення інтелектуальних ігор дає змогу зробити певні рекомендації щодо їх проведення:
•    перед початком проведення гри обов'язково треба визначити головну мету;
•    заздалегідь "прокручуйте" хід усієї гри;
•    враховуйте реальні сили й можливості всіх учасників;
•    майте у своєму арсеналі набір "прохідних" - добре знайомих і улюблених учнями - міні-ігор, які треба періодично вміло вводити в сюжет "головної" гри;
•    постійно підтримуйте належний ігровий тонус, здоровий ігровий азарт;
•    ваше місце не лише "за кермом" ведучого, а й у ролі його помічника, порадника, судді,а інколи у ролі рядового гравця;
•    хід гри, її результати, виконання окремих завдань не повинні здаватись учням ні дуже простими, ні надто складними;
•    своєчасно, зрозуміло, лаконічно та об'єктивно підсумовуйте кожну проведену гру спільно з її учасниками;
•    охоплення грою всіх присутніх на заході учнів, їхня активність - головні показники правильно організованої інтелектуальної гри;
•    створить власний банк таких ігор.